2 Peter
Peter reminds readers of the apostolic witness, warns of scoffers, and looks to the day of the Lord when the heavens will pass away. Grow in the grace and knowledge of Christ.
Kulish-Puliui
2 Peter 1
1Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа: 2благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого. 3Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю), 4чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотїння, що в сьвітї, 5то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум, 6а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність, 7а в побожностї братню любов, а в братній любові любов (для всїх). 8Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа. 9У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів. 10Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, нїколи не спотикнетесь. 11Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічнє царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. 12Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї. 13Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню; 14знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї. 15Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей. 16Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його. 17Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: „Се Син мій любий, що я вподобав Його.‟ 18І сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій. 19Ще ж маємо певнїще слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місцї, аж день засияє, і денниця зійде в серцях ваших; 20се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм. 21Бо нїколи із волї чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
Куліш-Пулюй (1905). Public domain or openly licensed historic text.