Genesis
Genesis opens Scripture with God creating the heavens and the earth, then traces humanity’s fall, the flood, and God’s choice of Abraham. The book follows the patriarchs—Abraham, Isaac, Jacob, and Joseph—as the promise of land, offspring, and blessing takes shape.
Kulish-Puliui
Genesis 7
1І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дом твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому родї. 2Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю, 3І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насїннє живе переховати по всїй землї. 4Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив. 5І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь Бог. 6Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землї. 7І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої. 8І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землї, 9По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові. 10І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю. 11В шести сотьньому роцї Ноягового віку, другого місяця, на сїмнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усї жерела великої безоднї, і хляби (вікна) небесні повідчинялись. 12І лило на землю сорок день і сорок ночей. 13Того дня ввійшов Нояг, Сем, Хам і Яфет, сини Ноягові, і жінка Ноягова і троє жінок синів його з ним у ковчег; 14Вони і усяка животина по свойму роду, і всяка скотина по кодлу, і усяке лазюче поповза, що човгає по землї по кодлу свойму, і всяке птаство пернате. 15Поввіходили до Нояга у ковчег по парі усякого тїла, що в йому є живий дух. 16І входячі були самець і самиця од усякого тїла, як заповідав йому Бог. І зачинив Господь Бог ковчег ізнадвору. 17І затоплювало землю сорок день, і прибувало води, і підіймало ковчег у гору над землею. 18І впотужнювалась вода, і прибувала велико на землї, і носився ковчег по водї. 19І впотужнювалась вода на землї несказанно, і поняла всї високі гори, по під небесами. 20Прибула понад ними вода на пятнайцять локот, і поняла всї високі гори. 21І повиздихало всяке тїло, що двигалось по землї, і з птаства і з скотини, і з зьвіра, і з усякого лазючого поповза по землї і всяка людина. 22Усе, в чого було диханнє і все, що було на сусї, повиздихало. 23І погинуло все живе, що було на земному лицї, погинуло, і людина і скотина і лазюче поповза, і птаство небесне, і вигублено все те на землї, і зоставсь Нояг один да те, що було з ним у ковчезї. 24І впотужнювалась вода на землї сто і пятдесять день.
Куліш-Пулюй (1905). Public domain or openly licensed historic text.