Job
Job, a blameless man, suffers catastrophic loss. Friends offer tidy explanations; Job protests; God speaks from the whirlwind. The book refuses easy answers and ends with encounter, restoration, and worship.
Kulish-Puliui
Job 26
1І відказав Йов і рече: 2Ой, як же ти поміг менї, безсильному, як піддержав руку слабому! 3Що ж то за раду подав єси немудрому, й як основно вияснив річ! 4Кому говорив ти оті слова, і чий дух промовив із тебе? 5Рефаїми дрожать під водами й все, що в них животїє. 6Нага перед ним безодня, й не закритий Аваддон. 7Північний вітер розпускає він в порожню (воздушну), повісив землю нї на чім. 8Він завязав води в хмарах своїх, і хмари не розсїдаються від них. 9Він укрив престол свій кругом, розпростерши над ним облак свій. 10Він обвів круг гряничний водами аж до гряниць між сьвітлом і тьмою. 11Стовпи небес тремтять і лякаються від погрози його. 12Силою своєю розбурхує він море, й розумом своїм гнуздає буту його. 13Дух його прикрасив небо, рука його утворила бистрого скорпіона. 14Се ж тілько частинки дїл його, й як то ще не багато чували ми про його! А хто ж би зміг зрозуміти всю велич могучостї його?
Куліш-Пулюй (1905). Public domain or openly licensed historic text.